Відгук На книгу Ніни Воскресенської «Легенда про Бовдура Великого»

Підготував: учень 4 – Б класу Рівненської класичної гімназії «Престиж» Вінтоник Данило

Вчитель : Платова Наталія Іванівна

 

   Мрії, як зірки, вказують нам шлях у темряві

 

   Під час літніх канікул я вирішив зазирнути на сторінку найкращого друга Влада на сайті «Однокласники» і побачив повідомлення, що він змінив свій статус. Там було написано: « Шлях до Каїни Мрій відкритий усім»!

  Оце так новина! Хіба це можливо? А в мене ж стільки мрій!!!

  Ще мить - і безліч моїх запитань полетіло до Влада: «Як? Чому? Коли? Де?»

  Він відповів: «Ніна Воскресенська. «Легенда про Бовдура Великого». Шукай відповіді там.»

  І ось книга в моїх руках. О! Знайомий автор. Я уже читав книги Ніни Воскресенської видавництва «Грані – Т». Погортав, розглянув малюнки О.Плоскіної. Дуже цікаво. Шкода, що не кольорові. І тут же зустрівся з фразеологізмами, які я дуже люблю. Прочитав анотацію. Справді, книга має бути захоплюючою.

  Хм… Але хто ж з героїв Бовдур Великий? Бовдур, та ще й Великий. Дракон?

  Але я к я помилився! Глянув на першу сторінку і прочитав епіграф « Бовдур – це не оцінка розумових здібностей або вчинків. Це стан душі.» Дуже цікаво.

  І ось я вже з героями казки в пошуках Країни Мрій. Всі персонажі дуже різні: одні не надто розумні, і їхні вчинки викликали в мене то сміх, то співчуття; в інших шукачів не вистачало сміливості , і так кортіло їм допомогти.

  Дехто з них піклувався лише про свій шлунок і тому їх було дуже шкода.

  Ох, а як я сміявся, коли Ква – Ква малювала свою синю картину або демонструвала свій вокальний жаб’ячий талант. Така кумедна! Оце фантазія у письменниці!

  А Теона, на жаль, викликала огиду. Свою чорну, липку сутність Темрява ховала за гарною зовнішністю. Я так хвилювався за Гриця! Мені так хотілося застерегти його не наробити дурниць! Але ти, Грицю, молодець! Розкусив Теону і не пустив її до Країни Мрій.

  А яким було здивування, коли я дізнався, що жителі Країни Мрій дали Грицю ім’я Бовдур Великий. Хлопцю воно не дуже сподобалося, але він прославив своє ім’я добрими справами.  

   Дочитавши казку, я написав Владу повідомлення: «Дякую тобі, мій друже, за чудову книгу, яка подарувала мені віру в те, що Країна Мрій існує! І вона відчинить двері лише тому, хто має чесне і щире серце, сповнене любові до всього живого».

  Ми з Владом підготували презентацію цієї книги на уроці позакласного читання. Влад розповів про цікавий творчий шлях письменниці, про те, що вона працювала і інженером, і океанологом, доки їй не відкрилася Країна Мрій. Відтоді Ніна Воскресенська стала відомою українською дитячою письменницею. А я розповів про те, як подолати ріку Гніву і скуштувати пиріг Щедрості не лише у казці, а й у реальному шкільному житті.

  Наше захоплення цією історією передалося і нашим однокласникам. Я переконаний, що число мешканців Країни Мрій збільшиться щонайменше на 34 хлопчики нашого класу.