ВЧИТЕЛІ ІЗ СОЮЗУ СЕРДЕЦЬ
Д:Цікаво, а які
вчителі у Союзу Сердець?
Х: Якщо ви зараз
скажете, що вчителі теж виховують свої серця, то мій мозок закипить.
Діти:Наші
вчителі пос-тій-но виховують свої серця!
Х: Нічого я
сьогодні не розумію ! Що за біда?
Діалог 1
Уч.9: Друже, ти чув про таку книжку , яка називається
«Серце віддаю дітям»?
УЧ.10:Чув. Василь Сухомлинський написав.
Уч.9: Про нашого директора теж можна так сказати: Галина
Василівна серце віддає дітям.
Уч.10:Це точно.
Уч.9:А ти знаєш, що серце Галини поділено на … частинок?
Уч.10: Як це? Не зрозумів.
Уч.9:А так. У нашій закладі … учнів і … дошкільнят і для
кожного є частинка директорового серця.
Уч.10:Гм… Ти знаєш я свою частинку директорового серця
вже забрав, коли запізнювався в школу.
Уч.9: Чесно кажучи, і я забрав. Це сталося тоді, коли
Галина Василівна побачила мій почерк.
Уч.10: Слухай, а що буде, коли всі діти схочуть забрати
свою частинку серця?
Уч.9:Галина Василівна залишиться без серця. Що ж робити?
Уч.10:Я думаю так: якщо негативні вчинки забирають
частинку серця, то позитивні – повертають назад.
Уч.9: Отже, треба торити добро. З чого почнемо?
Уч.10:З хороших слів.
Уч.9, 10:Галино Василівно!
Ми Вас
любимо і поважаємо!
Творити
добро обіцяємо!
Діалог 2
Уч.11:Ти знаєш, що у нашому Союзі Сердець є глибока
криниця мудрості?
Уч.12: Таке відомо всім. Глибока криниця мудрості – це
серце Інни Ростиславівни.
Уч.11: Цікаво, а яку мудрість з нього ти взяв для себе?
Уч.12: Я переконана, що людина із доброго скарбу серця
свого виносить добро, а зі злого скарбу серця свого виносить зло. Бо , де скарб
твій, там і серце твоє. А яка мудрість запала у твоє серце?
Уч.11:Я знаю. Що серце праведного обдумає, що має
відповісти. А вуста злих зло виливають.
Уч.12:Я ходжу на уроки християнської етики слухати поради
Інни Ростиславівни й приймати навчання, щоб стати мудрим.
Уч.11: Я іду на уроки
Інни Ростиславівни,бо знаю, що той, хто ходить з мудрим – сам стає
мудрим.
Уч.11,12:А Інна Ростиславівна допомагає нам,
потребуючим,бо в силі її руки це зробити.
Діалог 3
Уч.13:Хочеться, …, мені
Пограти у гру «Так або ні».
Я загадаю
загадку,
А ти
шукай відгадку.
Вчительське серце є серед нас.
Воно із
нами повсякчас.
У біді
допомагає,
Багато
цікавого знає.
Уч.14:Можеш сказати мені
Це серце
буває байдуже? (Ні.)
Доброта у
цьому серці процвітає гарно як!
Це усім
подобається? (Так.)
Чи є в
ньому заздрості вогні?
Чи бува
воно сердите? (Ні.)
Неправда
там співа пісні,
Бо живе у
цьому серці? (Ні.)
Злість у
цьому серці не поселиться ніяк,
Бо немає
їй там місця? (Так.)
Це серце,
наче маяк.
Це серце
Ірини Володимирівни? (Так.)
Діалог 4
Уч.15: А я хочу слово мовити про вчителя музики.
Уч.16: І я про Дениса Віталійовича завжди із задоволенням
говорю.
Уч.15:Ти знаєш, що ми у нього перші учні?
Уч.16: Звичайно , знаю. Йому не позаздриш.
Уч.15:Чудний ти! Подивись на це з іншого боку. Виховуючи
наші серця, Денис Віталійович здобуває безцінний вчительський досвід.
Уч.16: Ти хочеш сказати, що на нас покладається велика
місія – ми виховуємо серце Дениса Віталійовича?
Уч.15:Атож!
Уч.16:Тоді виходить, що Денис Віталійович виховує наші
серця, а ми виховуємо його серце?
УЧ.15:Так!
Уч.16:І він дозволяє нам це робити?
Уч.15: Звичайно, бо справжнє виховання дитини
відбувається тоді, коли виховується сам вчитель.
Пісня про вчителів.
Діалог 5
УЧ.17:Наш Союз Сердець не можна уявити без уроків
виховання серця, які проводить Руслана В»ячеславівна.
Уч.18:Так,ці уроки цікаві, але , на жаль, швидко минають.
Уч.17: Що нового ти дізналася на цих уроках?
Уч.18:Я дізналася, що у моєму серці живуть почуття. А ти
, що нове знаєш?
Уч.17:Я знаю, що почуття поділяються на чесноти і
чорноти.
Уч.18: Я знаю , що робити, щоб чеснот стало більше!
Уч.17: Я знаю , що робити, щоб зникли чорноти.
Уч.17:А хвилинки серцезнавства тобі подобаються?
Уч.18: Ще й як! Коли я закриваю очі і слухаю своє серце,
то воно хвилюється так сильно, що я чую кожен його удар. Моє серденько завжди
про мене розказує тільки правду.
Уч.17:А я завжди чекаю ті хвилини, коли з моїм серцем
говорить серце Руслани В»ячеславівни. Після такого діалогу сердець життя стає
спокійним і зрозумілим.
Х: Смішно вас
слухати! Які уроки виховання серця? Де ви бачили такі уроки в розкладі? Які
хвилинки серцезнавства? Бувають лише хвилинки відпочинку, хвилинки поезії,
хвилинки-цікавинки.
Уч.19: Дозволь
дати тобі пораду. Твоя проблема у тому, що серце і мозок, тобто почуття і розум
відірвалися одне від одного . Розум без серця перероджується в нерозумність і
стає шкідливим для людей. Жити і мислити треба розумом, який живе у серці.
Х: То розум має
бути в серці?
Уч.19: Так!
Знання без серця – це меч в руках божевільного!
Х: Мені треба
поміркувати. Виходить, що можна думати серцем.
Д: А я так хочу
потрапити на ваші уроки, щоб подивитися , як ви виховуєте серце. Думаю ,мені це
сподобається. Я хочу жити і Світі Серця! Можна?
Уч.20:Можна! Ми
раді, коли у нашому Союзі з»являються нові серця, тому, що кількість нещасливих людей Світу Бажань і Світу Розуму
зменшується. Зате збільшується кількість щасливих людей, які живуть у Світі
Серця. Давай будемо знайомитися. Ти не проти? Проходь, будь ласка, сідай.
УЧНІ СОЮЗУ СЕРДЕЦЬ
Уч.21: Мене звати Діма. Два роки тому я був боязливим і
невпевненим у собі хлопцем. Тоді вирішив вдосконалюватися і поклав у своє серце
добринку наполегливості. ( Кладе
добринку-кружечок, на якому написано «наполегливість»- у емблему.)Починати
займатися карате було страшно. Але мене підтримали рідні і все вийшло. Сьогодні
у мене є не тільки впевненість, а й сміливість, відповідальність,
справедливість. Я переможець змагань.
Це- мої нагороди. Але я не приніс
їх для того, щоб по вихвалятися. Головна моя перемога-це перемога над чорнотами
мого серця. А для вас із задоволенням покажу один елемент мистецтва карате - …( Демонструє свою майстерність.)
Уч.22: Я- Таня.
Я люблю людей, тварин, рослин. Я люблю весь світ. Любов можна виразити поглядом
і словом, жестом і вчинком. Сьогодні я несу у своє серце добринку любові і
передаю її вам музикою.(Кладе добринку
і грає на фортепіано.)
Уч.23,24: Мене
звати Юля. Я – Коля. Ми малюємо. Ось наші роботи.
Образотворче
мистецтво допомагає мені виховувати у своєму серці доброту. Мені цікаво
пізнавати світ, зникла байдужість. Я тепер дивлюся на все, що оточує мене
очима сповненими добра. Мені хочеться
творити добро і класти у своє серце добринки. ( Кладе добринку.)
У першому класі
я був неуважним і безвідповідальним учнем. Мені було важко вчитися, я приносив
страждання батькам і вчителям. Тепер я -
хороший учень. Радіють батьки,
задоволені вчителі. Це сталося тому, що я виховую в своєму серці
відповідальність. Образотворче мистецтво – один із способів такого
самовиховання. Кожний свій успіх я позначаю добринкою в своєму серці.( Кладе добринку.)
Уч.25: Я – Аліна
. Я виховую в своєму серці вміння дарувати радість. Тому щоразу, коли когось
радую, кладу у своє серце добринку радості. Радість можна передавати різними
способами. Сьогодні я дарую вам радість східним танцем. ( Кладе добринку у серце і танцює.)
Д: Я вражена побаченим. А що відбувається з добринками у
серці? Вони не можуть випасти чи згубитися?
Уч.26: Щоб не
розгубити добринки, кожен з нас створив і вирощує в своєму серці сад чеснот.(Демонстрація саду на емблемі.)
Д: То ви – садівники саду чеснот? (Анастасія і Пилип розглядають сад.)
Уч.26:Так. Наш
сад росте тільки тоді, коли у ньому з»являються добринки. Поклала Таня добринку
любові – і підросло в її саду дерево любові. Поклала Аліна добринку радості і
виросло в її кущику радості ще одне стебельце.
Д: А я зможу
виростити сад чеснот у своєму серці?
Уч.26:Авжеж,
якщо почнеш виховувати серце.
Д: А як це
зробити? Ви можете мені допомогти.
Уч.26:З радістю.
А ти , Пилипе, з нами?
Х: Я ще не
вирішив. А можна мені лише подивитися, як виховуються серця?
Уч.26: Звичайно. Союз Сердець запрошує тебе ,Пилипе,
тебе, Анастасіє, і вас, шановні гості у наш клас, у нашу лабораторію. Там і
розкриємо вам таємниці виховання серця.
Пісня «Храм
дитинства і добра». додаток
Додаток 1
Пісня «Молитва за Україну»
Моя
молитва нехай лине
До Тебе
наче фіміам,
І серце
лине безупинно
В
чудовий Твій небесний храм.
Боже, я молюсь за Україну,
Боже, молю Тебе за людей,
Ти їх проти, Ти їх спаси
І милість Свою нам яви.
Боже, я знаю, що Ти будеш з нами
В храмі Своєму під небесами.
Радість і мир Ти дарував.
Себе за людей віддав.
В Книгу Життя нас записав.
Додаток 2
Пісня про вчителів
(на музику пісні
Людмили Левицької «День вчителя»)
Ось у
нас чудовий день –
Наше
спільне свято.
Про вас, любі вчителі
Будемо
співати.
Вам ми скажем
Ви – найкращі в світі,
А в найкращих вчителів
Такі ж самі діти.
На
шкільному небосхилі
Зорі ви
найбільші.
Ми Вам
будем дарувати
І пісні,
і вірші.
Щоб здійснились
Заповітні мрії,
І розквітла в серці
Віра і надія.
Вам із
вдячністю з любов’ю
Ми
даруєм квіти.
Хоч і
виростем, та будем
Завжди
Ваші діти.
Роки швидко
Швидко пронесуться.
Ваші ж мудрі настанови
В серці збережуться.
Додаток 3
Пісня «Храм дитинства і добра»
На музику пісні
«Україна» (виконавець – Н.Бучинська)
Ти –
храм дитинства і добра
І
колиска душ дитячих.
Ти - світло істини і знань
І союз
сердець гарячих.
І до
омріяних зірок
Ми
дійдем колись напевно.
Бо в
душах сіємо добро
Наче
зерна, наче зерна.
Є на світі одна країна –
В ній щаслива
шкільна родина
В ній у всьому є добра воля –
Це моя рідна школа.
Дивовижна країна в світі,
Де щасливі дорослі
й діти,
Де для кожного сонце світить
І серця добру відкриті.
Наче колосся, тут сплелись
Доля
вчительська і наша.
І серце
кожного із нас
Наповняють
серця ваші.
І світ
найкращих наших мрій
Стане
ближчим і реальним,
Бо ми
освятимо добром
Наші
мрії і бажання.
Тут батьки, вчителі і діти
Сад вирощують кращий в світі.
І ростуть в тім саду не квіти,
А серця
талановиті.
Дивовижна країна в світі,
Де щасливі дорослі
й діти,
Де для кожного сонце світить
І серця добру відкриті.
| 